герб та флаг

КЗ Чумаківська 
ЗОШ І-ІІІ ступенів

Наш рідний край
Меню сайту
Наше опитування
Який предмет подобається більше?
Всього відповідей: 155
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Гарячі лінії

Національна дитяча гаряча лінія

Національна дитяча гаряча лінія

Національна гаряча лінія з питань запобгання домашнього насильства

Національна гаряча лінія

Дослідно- експериментальна робота

Дослідно-експериментальна робота   

 «Створення системи розвитку аксіосфери особистості на засадах традиційних духовних цінностей»

 на період 2013-2020 роки.

Підсумковий звіт про результати дослідно-експериментальної роботи


ДУХОВНО - ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ І МОЛОДІ

(тези  виступу на  обласній  конференції з приводу  закінчення дослідно-експериментальної  роботи )


 


Виступ координатора  дослідно-експериментальної роботи  в КЗ "Чумаківський ЗЗСО І-ІІІ ст." на конференції  20.02.20р. 

«Духовне відродження та гармонійний розвиток особистості як процес соціалізації школяра в умовах сільської школи»

    Виховання — це складний і багатогранний процес формування особистості, створення оптимальних умов для її духовного, фізичного, психологічного та соціального розвитку. Основною метою духовного виховання є всебічний, гармонійний розвиток особистості. Це зумовлено сутністю самої людини як найдосконалішого Божого творіння.

     Проте якщо подивитися ширше, то можна помітити закономірність: усі види виховання практично зливаються в одне й складають основу саме духовного виховання особистості.

          Духовне виховання є багатогранним і складним процесом, який розпочинається від раннього дитинства й може тривати протягом усього людського життя. Тобто людина, яка прагне утверджуватися у вірі, бути духовно розвинутою особистістю, повинна багато працювати над собою, ніколи не стояти на місці, бо в цьому випадку «стояти на місці» означає «рухатися назад».

          З 2013 до 2020 року наша школа брала участь в обласній експериментально-дослідній  роботі: «Створення системи розвитку аксіосфери особистості на засадах традиційних духовних цінностей» (релігійний напрямок).

 Експериментальною роботою  було охоплено близько 240 учнів в 13 класах, педколектив школи.

   Мета  експерименту :    -  створення  системи розвитку аксіосфери особистості на засадах традиційних духовних цінностей у школі  для покращення духовно-морального стану зростаючої особистості.

                                     - формування та впровадження духовно-моральних цінностей традиційної культури, повернення християнської культури та  її цінностей, ідеалів добра, миру, взаємодопомоги,  ненасилля, чутливості через продуктивне викладання курсів духовно-морального спрямування.

   З 2006 р.-християнська етика викладається в 5-6 класах , 2011р.- християнська етика викладається 1,3,5,6,7 класи, 2015 р.- християнська етика викладається 1-11 класи

      Під час роботи над експериментальною темою  використовувалися наступні  форми роботи по формуванню аксіосфери особистості.

Інтеграція в базові предмети.

           Викладання курсів  морально-духовного спрямування:

Облаштування  кабінету християнської етики.

  •  постійно-діюча виставка  репродукцій картин «Христос в світових шедеврах»;
  •  розробка та проведення екскурсій згідно різних вікових категорій по темі «Христос в світових шедеврах» ;
  •  наповнення кабінету християнської етики навчальною літературою та посібниками.

 Публікації  в районній газеті та  у Віснику Чумаківської сільської ради.

      Проведено анкетування  учнів та узагальнення :

            2014р. -  3,4,5,11класи

            2017р. - 6,7,8 ,11класи

            2019р.- 8,9,10,11 класи

  • по визначенню рівня їхньої вихованості .
  •  по визначенню аксіосфери учнів(етичний аспект)

      Педагоги школи  активно розповсюджували свій досвід роботи по духовному вихованню. Проведені районні  семінари вчителів етики та християнської етики 2011р.,2015р.,2017р.

    До дослідницької роботи були долучені всі вчителі. Проводилися спільні засідання методичних об’єднань вчителів школи та вихователів ДНЗ «Буратіно» в рамках районного проекту «Забезпечення наступності в реалізації завдань духовного, патріотичного , трудового виховання між дошкільною і початковою ланками освіти»

    Доцільність упровадження експерименту , результати його етапів  підтверджуються широкою підтримкою батьківської громадськості і стійким інтересом учнів  до курсу «Біблійна історія та християнська етика». 

    Продовжити роботу педагогічного колективу та батьківської громадськості по створенню середовища для позитивного сприйняття  реальності дитиною, самовираження  особистості дитини, середовища для формування соціально-адаптивної, ініціативної особи, що цінує не тільки себе ,а й інших людей.                        

            Сміливо можна стверджувати, що в сьогоднішньому житті триває війна. І це, насамперед, війна інформаційна, яка  І має жахливіші наслідки, ніж будь-яка інша. Бо це війна не проти народів, це війна проти самої Людини. Сьогодні доцільно пригадати слова Ісуса: «Будьте пильними, бо дні лукаві!» Отож, не занедбаймо того, що було подароване з любов’ю нам Богом, — це життя, і що було доручено в наші руки — це душі наших дітей. Пильно стережімо свої серця, зміцнюймо та загартовуймо свою віру, любімо Бога та ближнього, як самого себе. Наверніться самі, і коло вас навернуться тисячі. Отож, почнімо кожен із себе, і, можливо, тоді як результат ми побачимо, як вберегти й правильно виховати наших дітей. Бо разом ми — сила! І тільки разом ми зможемо досягнути спільної мети!

 

    Духовно-етична людина повинна знати ДОБРО, любити ДОБРО і бути в змозі творити ДОБРО, удосконалюючись в  цьому протягом життя.

БАЖАЄМО УСПІХУ !

Дякуємо за терпіння  та  порозуміння


Виступ заступника директора з навчально-виховної роботи на конференції Чумаківської ОТГ 20.02.20

КЗ «Чумаківський ЗЗСО І-ІІІ ст. Чумаківської сільської ради»

        З 2006 року по 2013 рік, коли я почала викладати  предмет « християнська етика», за програмою « Біблійна історія та християнська етика, мене запрошували на конференції, круглі столи майже щороку. Я завжди поверталася окрилена і з великою надією: що коли є стільки людей – директорів навчальних закладів, їх заступників, вчителів, вихователів, духовенства , і всі вони об’єднані  спільною метою - робити практичну роботу, щоб моральне виховання наших дітей, учнів, молоді давало відчутний позитивний результат, у нас є майбутнє!  Коли під час обласних і районних семінарів я на відкритих уроках і заходах в навчальних закладах бачила і чула думки і відповіді, дискусії і виступи  малих і дорослих вихованців, я відчувала безмежну радість і бажання працювати. Я вдячна Господу, що працюю у колективі, де всі ми однодумці і працюємо всі як єдиний організм! Ми багато зробили, у нас є досягнення, але є у нас і багато проблем, які ми і бачимо, і знаємо… Ми дуже вдячні нашому відділу з гуманітарних питань за можливість такого спілкування з колегами нашої ОТГ в рамках ось такого форуму.

    Мені пригадалася дитяча гра : хтось шукає схований предмет, а інші говорять « тепло», « ще тепліше» або «холодно», «холодно-холодно» і  тоді той, хто шукає, іде в іншу сторону.

   Сьогодні всі ми з вами бачимо, що наші діти дуже часто йдуть туди, де «холодно, холодно» : непристойні відео і фільми, паління, пияцтво, наркотики…У Олександра Пушкіна і Ліни Костенко , завжди «гаряче», в романах Достоєвського і Діккенса, в повістях Тургєнєва і п’єсах Шекспіра…

Я не стверджую, що хороші книги – це панацея, але… якби замість творів маловідомих західних авторів із сумнівною мораллю , не просто ознайомилися, а добре проаналізували, так добре, щоб, нехай не всі, але хоч частина учнів зрозуміла, що значать слова Тетяни Ларіної Євгенію Онєгіну «Я вас люблю (к чему лукавить?) Но я  другому  отдана;  Я буду век ему верна». Адже здорова сім’я – здорове суспільство , здорове суспільство – сильна держава! І тому наше спільне завдання усвідомити самим, донести батькам наших вихованців, суспільству, що духовність і моральність – це основа всіх основ, вона є у фундаменті створення колективу, сім’ї, становленні особистості, розвитку суспільства, держави, тому що єдність нації – в силі її духу і ми маємо його виховувати міцним і сильним. А конкретними кроками у цьому напрямку і є запровадження не факультативних занять, а саме уроків християнської етики ( хоч і за заявами батьків), проведення районних та обласних семінарів, конференцій, зустрічей з батьками, проведення змістовних класних і загальношкільних заходів до християнських свят і т.д., бо християнські цінності є найбільш стійкі, універсальні і не підвладні різноманітним  соціально- політичним впливам, тоді як світська мораль носить змінний характер. Наприклад, громадянський шлюб в сучасному суспільстві вважається нормою, гомосексуалізм теж, крім того, з телеекранів йде широка пропаганда цього ганебного явища і виховується толерантне ставлення до нього. У християнстві однозначно : перше і друге є блуд, який суворо засуджується Богом. І це треба донести нашим учням!

Великий педагог  К.Ушинський вважав, що національне виховання може бути тільки релігійним : «Однією з складових народності…виховання повинна бути стародавня православна релігія з її всесвітньо-історичним значенням, релігія, яка перетворилася в плоть і кров народу». До речі, релігійність є ментальною рисою українців. Тому цілком доречно сучасний дуже відомий і авторитетний педагог  Ш.Амонашвілі виступає за розумну релігійність у сучасних навчальних закладах, які повинні стати осередками духовності і моральності, де здійснюється поступове сходження дитини, людини до духовних висот.

Ще у жовтні місяці 2019 року, коли ми вийшли на фінішну пряму по завершенню участі у обласній дослідно-експериментальній роботі по темі «Створення системи розвитку аксіосфери особистості на засадах традиційних духовних цінностей», на педагогічній раді ми прийняли рішення не зупинятися, а продовжити роботу в цьому ж напрямку .

І сьогодні ми висловлюємо вдячність нашому гуманітарному відділу освіти, що підтримав ініціативу нашого педагогічного колективу про проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Школи ментального здоров’я» на період 2020-2025 років на чолі з науковим керівником О.Г.Роговою, кандидатом філософських наук, професором кафедри філософії КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР». Мета експерименту : створення і відпрацювання ефективно діючої моделі школи ментального здоров’я для формування в учнів ментально-здорового способу життя на підставі засвоєння ціннісно світоглядних орієнтацій.

Якщо коротко :  формування здорового середовища на всіх етапах життя! Тобто, як ви розумієте, ми продовжуємо виховання духовних цінностей, моральних якостей… Тільки їх наявність зможе забезпечити життєву етику : тактовність,толерантність, доброзичливість.

      Чому наш педагогічний колектив вважає для себе важливою, можна сказати основною складовою виховного процесу таку систему освіти, в якій обов’язково вивчається історія виникнення, поширення, утвердження християнства? Форма реалізації може бути різна, одна з них - участь у обласних експериментах.

     Навіть найбільш прагматичну людину не залишать байдужими рядки з Книги Буття, які розповідають нам про те, що Господь пообіцяв Аврааму не руйнувати Содом і Гомору, якщо Авраам знайде там 50 праведників. Авраам умовляв Господа зменшити «прохідний бар’єр», і Господь погоджувався, що для збереження міст достатньо буде і 45…40…30…20…10 праведників. Сказав : Не знищу заради 10 ( Бут. :18,32), - Господь пішов, перестав говорити з Авраамом ( Бут.: 18,33).

Отже, є так би мовити,  бар’єр, який захищає, а може точніше, покриває нас від гніва Господня, і цей бар’єр – праведники. Господь не вимагав, щоб більшість жителів Содома і Гомори були праведні, однак і одного праведника не вистачило для спасіння міст. І ми повинні зрозуміти, що Авраам повинен був назвати не просто десять імен, наприклад  тих, хто ходить до церкви або просто видає себе за віруючих людей, а знайти цих праведників – тобто, їх праведність повинна була бути не показною, загальновідомою, а справжньою, внутрішньою, праведністю за «переконаннями», яку треба шукати, як Діоген шукав Людину.

Таким чином в Книзі Буття закладений важливий посил – в суспільстві повинна бути певна кількість праведників. Число 10, необхідне для спасіння Содома і Гомори, відображає не число як таке, а деякий установлений Зверху рівень, опускаючись нижче якого, cуспільна мораль уже більше не виправдовує  існування  даного суспільства ! Критичний момент  може наступити  і на піку розквіту  , і на дні кризи – якщо  мораль не діє і   люди шукають утіхи або різноманітності в гріху , суспільство  приречено.

А ми з вами, педагоги, батьки,  як ніхто інший, бачимо сьогодні кризу суспільної моралі, що веде в погибель і знаємо, що суспільство зможе пережити кризу, тільки повернувши свої почуття  покаяння, надії до Бога! Отже, ми повинні працювати! А працювати можна або в ім’я Господа, або в ім’я сатани. Третього не дано. «Праздность» або бездіяльність – це теж в скарбничку нечистого «князя миру сього».

Шановні колеги! Найдорожче, що у нас є – це діти. І ми хочемо, щоб вони виростали здоровими і щасливими. Всупереч всім негараздам, які сьогодні є у нашому житті, ми маємо згуртуватися і тоді переможемо, переможемо всі негаразди, біль, заздрість, зло,цинізм. А основою, фундаментом у цій справі сьогодні поряд з сім’єю- це ідеально, або як приклад,  повинні стати  дитячий садок і група;  школа і клас, де формуються духовні цінності і викладається християнська етика разом із добре підготовленими, відданими своїй справі, люблячими і мудрими вихователями і  учителями! Нехай кожен із нас буде маленьким ліхтариком, а світло від нього буде яскравим дороговказом на шляху високої моральності!


Гуманізація сучасної школи в контексті християнських цінностей

      Сьогодні є очевидним той факт, що духовний розвиток особистості виступає одним із найактуальніших завдань сучасної школи. Не викликає сумніву необхідність гуманізації сучасної школи в контексті християнських цінностей.  Релігійне виховання у школі не суперечить її світському характеру, не повинно розглядатися як щось окремішнє, а повинно стати складовою частиною національного виховання в цілому. Саме тому  учень (дитина) повинен мати

вибір і знати з чого вибирати. І ці знання повинні дати ми – учителі! Адже – «Вера от слышания: чтобы уверовать, надо услышать…». Усім зрозуміло, що українська школа потребує християнського одухотворення! Чого ж тоді ми не поспішаємо? У Передмові до Конституції України (від 28.06.1996 року), вказано, що основний закон прийнято, спираючись на відповідальність перед Богом, і тому кожен громадянин України має право на отримання знань, необхідних для правильного осмислення цієї відповідальності. Всі міжнародні правові акти свідчать про захист релігійного виховання. У Конвенції з прав дитини (ООН) передбачено, що країни-учасниці поважають право дитини на свободу думки, совісті і релігії. Корисним є пригадати слова відомого богослова ІV ст., святителя Іоанна Златоуста: «Все у нас должно быть второстепенным в сравнении с заботой о детях и с тем, чтобы воспитывать их в наказании и научении Господнем».

 В свій час, видатний педагог К.Д. Ушинський, сказав «Сучасна педагогіка виросла на християнському ґрунті, і для нас не християнська педагогіка є річ неймовірна – безголова потвора й діяльність без мети, захід без спонукання позаду і без результату попереду».

Тобто, на практиці розуміння «світськості» освіти, як недопущення за всяку ціну до школи Христового світла є нічим іншим, як замахом на моральне здоров’я нації, її безпеку і добробут. В багатьох європейських країнах Церква відокремлена від держави, а школа від Церкви, але ніде це не означає вигнання й Церкви, і християнського виховання з навчальних закладів. Навіть найжорстокіший тиск секуляризму і вимоги певних політичних сил не примусили законодавців переважної більшості європейських країн відмовитися від уроків релігії або християнської етики в школах. Водночас соціологи довели, що людське падіння суспільної моралі, зокрема в США, повністю збігається в часі з усуненням із школи щоденної Молитви. Тож, виходячи з усього вищесказаного, нам, освітянам, треба активно налагоджувати співпрацю між школами та духовними центрами з метою християнського виховання дітей та юнацтва. Християнська мораль повинна стати одним із головних предметів в освітньо-виховному процесі української школи. Сьогодні всі ми з вами є свідками того, як духовний вакуум, примусово створений у минулі десятиріччя, поступово заповнюється. Люди кинулися до активних пошуків сенсу буття. Забувши свої духовні та національні традиції, багато хто звертає свій погляд на захід, намагаючись там знайти еталон суспільного й духовного життя. І Захід «подає» нам руку допомоги, зобов’язуючи нас іти чужим шляхом. Всіма можливими способами – через засоби масової інформації, у сфері освіти, духовності, мистецтва, в політиці, за допомогою прозелітичних місій нам нав’язується західний стиль життя, західний світогляд. З усіх континентів земної кулі до нас ринули представники сотень сект, що іменують себе

"церквами”, котрі стверджують, що вони і лише вони знають шлях до істини. Наш народ, наша молодь, виховані в дусі атеїзму, забули, що наші предки ще зовсім недавно, 2-3 покоління тому були глибоко віруючими –православними.

У 1988 році ми святкували не лише 1000-ліття Хрещення Русі, але й 1000-літній ювілей освіти на Русі. Бо ж з архієреями, священиками з Візантії прийшли до нас і вчителі. Як сказано в «Повісті минулих літ», святий рівноапостольний князь Володимир зразу після прийняття Хрещення видав указ, згідно з яким священики відбирали кмітливих і здібних дітей та віддавали їх до шкіл, що були засновані при монастирях та великих соборах.

Держава, школа повинні бути зацікавлені в тому, щоб діти не були іноземцями на своїй землі. Ми повинні відкрити нашим дітям, що цвіт і гордість українського народу – митрополити Петро Могила і Дмитро Туптало, Тарас Шевченко й Григорій Сковорода, Костянтин Ушинський і Микола Пирогов, Іван Котляревський і Микола Гоголь – були православними. Повчальними для нас мають бути слова Григорія Савовича Сковороди, який звертав увагу на те, що фізика, математика, музика та інші науки – лише служниці пані, а справжньою панею є духовне життя.

Мабуть не випадково в Царській гімназії 60% навчальних годин – це загальнолюдські культурні цінності.

«Дайте головному зайняти перше місце в вашому житті, все інше знайде своє місце». Саме тому сьогодні звернення до ключових позицій православної педагогіки є для нас дуже важливим та актуальним. Мета православної педагогіки та релігійного виховання полягає в пробудженні в душі дитини прагнення до спілкування з Богом. (Досягнення мети можливе тільки людиною, яка сама звернена до Бога).  Дух – системоутворюючий компонент, який творить людину як єдине ціле, як особистість, створену «по образу і подобію Божому».

Зміст людського життя – спілкування людини і Бога, яке зумовлює всі останні грані людського життя і діяльності. Кінцева мета – визначення того, що людині потрібно не «розвиватись» чи «реалізовуватись», а «спастись».

Не вихователь спасає душі вихованців. Це робить Бог. А ось від того, як педагог ставиться до своїх вихованців, напряму залежить його власне спасіння. Ось такі думки православних педагогів і повинні допомогти  підростаючій людині самоствердитись не тільки в самому собі і оточенні, а в її духовному пошуці.

   З цього навчального року наша школа розпочала дослідно-експериментальну роботу  по темі  «Створення системи розвитку аксіосфери особистості на засадах традиційних духовних цінностей» за гуманістично-релігійним напрямком, розрахований на сім років.  І для початку зроблено досить рішучий крок: з вересня 2013 року в нашій школі викладається курс «Етика» в 6-му класі та факультативний курс «Етика» в 5-му, 7- 11 класах, а також факультативний курс «Основи християнської етики» в 3-му, 5-7-му класах. В основі викладання курсу лежать глибоке взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодовіра і творче співробітництво вчителя та учнів, а також учнів між собою. Ми звичайно не розраховуємо на швидкий результат і розуміємо, що працюємо на майбутнє. В роботі, яку розпочали ми приділяємо велику увагу особистості педагога, бо абсолютно переконані в правильності висловлювання Високопреосвященного Іринея, митрополита Дніпропетровського і Павлоградського, що дух навчального  закладу живе не в стінах і не на папері, а в характері більшості вихователів і звідси вже переходить в характер вихованців. При порушенні цих основ ніякі зовнішні шляхи і засоби не будуть дієвими. Наш педагогічний колектив чітко усвідомлює, що освітній процес, який базується на основі християнських цінностей повинен допомогти дитині вийти на життєвий простір не лише з накопиченим певним багажем знань, але й з чітко сформованими уявленнями про добро і зло, любові, сенсу життя. Культура поведінки, толерантність, шляхетність, духовність – це ті якості, які ще недостатньо розвинуті в нашому суспільстві. Але сформувати їх виключно на уроках етики та християнської етики також неможливо. Так, ці уроки незвичайні і вони є ведучим

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Баннеры