Меню сайту
Наше опитування
|
Державний стандарт початкової загальної освіти (продовження1)Базовий навчальний план Базовий навчальний план визначає зміст і структуру
початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових,
якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично
допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин. Інваріантна складова змісту початкової загальної
освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми
власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається
за допомогою таких освітніх галузей, як «Мови і літератури», «Математика»,
«Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров’я і фізична культура»,
«Технології» та «Мистецтво». Виключення з інваріантної складової будь-якої з
освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні
початкової освіти і наступність основної школи. В інваріантній складовій Базового навчального плану
визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної
освітньої галузі. Варіативна складова Базового навчального плану
визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей
регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або)
побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна
складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів
освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та
групових занять з учнями. Вивчення предметів, включених до інваріантної та
варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої
підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку. Навчальне навантаження учнів складається з годин
інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично
допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим
навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації
навчально-виховного процесу. На основі Базового навчального плану, який визначає
загальні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі,
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани
для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей
реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної
складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають
щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова
початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального
процесу. Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального
закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом
сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням
можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів. Освітня галузь «Мови і літератури» Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток
особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних
уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь
складається з мовного і літературного компонентів. Мова навчання (українська мова, мови національних
меншин) Метою вивчення української мови, мов національних
меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності
шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання,
опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального
досвіду. Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не
тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і
розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової
загальної освіти. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · формування
в учнів мотивації вивчення мови; · забезпечення
гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння,
читання і письма); · формування
комунікативних умінь; · опанування
найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням
особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання; · соціально-культурний
розвиток особистості; · формування
вміння вчитися. З урахуванням мети і завдань мовного компонента
освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна,
соціокультурна і діяльнісна. Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому
мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення
мовленнєвої. Мова вивчення (українська мова, мови національних
меншин) Метою навчання української мови як державної та інших
мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з
урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · створення
позитивної мотивації до засвоєння знань; · формування
умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності; · засвоєння
елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для
формування мовленнєвих умінь і навичок; · залучення
до національної культури народу, мова якого вивчається; · сприяння
інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові
особистості. Зміст навчання української мови як державної та інших
мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як
мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та
спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей. Іноземна мова Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів
комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих
на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися
в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм
мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · правильна
вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень; · оволодіння
найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування; · отримання
уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання
відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і
використання його у процесі усного спілкування; · розуміння
на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з
використанням наочності; · участь у
діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування
під час повсякденного спілкування); · уміння
коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для
початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору; · оволодіння
технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів,
використання прийомів ознайомлювального та навчального читання; · правильне
написання слів, словосполучень, речень і текстів; · засвоєння
елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається. З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови
виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і
діяльнісна. Літературне читання Метою літературного читання є формування читацької
компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної
компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова,
підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі. У процесі навчання відбувається становлення читача, що
здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його
мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються
морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується
потреба у систематичному читанні. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · формування
в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності; · ознайомлення
учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;
формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх
образів літературних творів; · формування
умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних
текстів з використанням елементарних літературознавчих понять; · розвиток
мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом
прочитаного (прослуханого); · формування
в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок;
умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних
завдань; · розвиток
творчої літературної діяльності школярів; · виховання
потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та
загальнокультурного розвитку. З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного
компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання,
навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність. Освітня галузь «Математика» Метою освітньої галузі «Математика» є формування
предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для
самореалізації учнів у швидкозмінному світі. Для досягнення зазначеної мети передбачається
формування: · цілісного
сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до
розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів,
здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої
дії та виконувати дії за алгоритмом; · вміння
користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;
орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у
практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин; · інтересу до
вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до
виконання математичних завдань; уміння навчатися. В освітній галузі виділяються такі змістові лінії:
числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності;
сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними. Освітня галузь «Природознавство» Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування
природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань
про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних
орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · виховання
соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних
елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до
природи, людей і самого себе; · формування
на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює
систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній
людини; · розвиток
розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності
та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; · забезпечення
єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною
природоохоронною діяльністю; · засвоєння
традицій українського народу у відносинах людини з природою; · оволодіння
доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. Освітня галузь «Суспільствознавство» Метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є
особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської
компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що
складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей,
соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки,
толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · виховання
гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до
етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя
як найвищої цінності; · оволодіння
способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим
нормам моралі та права; · розвиток
навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування
із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності,
дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з
іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях; · формування
основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної
поведінки. Соціальна і громадянська компетентності як ключові
мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх
галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських
навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» Метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична
культура» є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом
набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та
дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури. Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань: · формування
в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну
культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і
соціальним оточенням; · формування
та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій; · розвиток в
учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися
фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну
складові здоров’я; · виховання в
учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення
до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення
щодо власних вчинків; · набуття
учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я; · використання
у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного
здоров’я та здоров’я інших людей. Здоров’язбережувальна компетентність як ключова
формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з
урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових
класів. Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом
вивчення предметів освітньої галузі «здоров’я і фізична культура» і передбачає
оволодіння учнями відповідними компетенціями. З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі
визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура. |
Пошук
Календар
Архів записів
Корисні сайти
|