Чари новорічної ночі. На них ми очікували від самого початку зими. Ялинка. Дід Мороз. подарунки... Як швидко все це минає! І як же чудово що є в нашому календарі ще й Різдво зі святою вечерею та колядками, а також Новий рік (за старим стилем).

Щедрий вечір... Так колись наші прадіди називали одне зі свят різдвяного циклу, що відзначалося напередодні Нового року. За християнським календарем це день преподобної Меланії. Тому обряд, із яким молодь віншувала господарів та їх родини, називався «меланкуванням».

«Меланки» - коза в кожусі догори вовною, бо «де коза ходить – там худоба поведеться». А ще кіт, який «любить усе, в чому е вітамін С: яйце, сальце, м’ясце...». Без кота ніяк не можна, бо «куди кіт прийде – там мир і злагода буде».

 З побажаннями достатку та благополуччя ми із задоволенням вітали зі святом Меланки й Василя всіх перехожих, побували в гостях у своїх рідненьких батьків та улюблених вчителів.

Як приємно було бачити сяючі обличчя наших земляків, чути вдячності і, звичайно ж, приймати гостинці від щедрих господарів!