Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив.
Афганістан… Пройшло 28 років, як у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Не лишилися осторонь і наші односельці, воїни-інтернаціоналісти.
За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.
У КЗ «Чумаківська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Дніпровського району стало традицією запрошувати в день пама’яті воїнів-інтернаціоналіста односельців, які виконували свій інтернаціональний обов’язок.
Цього року почесним гостем був Котенко Олександр Васильович. Він побажав дітям миру, а його від щирого серця привітали учні школи, директор Моісєєнко Н.Ф. та заступник голови сільської ради Данилова Л.Б.
 О, Україно! Ніжно пригорниУсіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.
| 
