Ти – вічний біль ,Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокішій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

 15 лютого минає  27 років із дня закінчення війни в Афганістані. Але ця війна наза­вжди залишиться болем у серці для багатьох колишніх солдатів та офіцерів, що воювали на цій війні. І часом уночі вони прокидаються від снів, у яких гримлять вибухи, свистять біля скронь кулі, палає збитий в ущелині вертоліт.

Традиційно учні Чумаківської СЗШ зібралися на лінійку, присвячену роковинам виведення радянських військ з Афганістану. Залишити поза увагою цю дату неможливо, адже в нашій школі багато років працює вчителем фізкультури та викладає захист Вітчизни учасник бойових дій в Афганістані Щитовський Анатолій Іванович.

Бути людиною для людини - це саме головне. Людину, яка пізнала, що таке Афганістан, немає чому навчати – вона кожному може дати урок мужності, вірності і справедливості. Ось таким і є вчитель рідної школи. Його люблять діти  і поважають колеги та знайомі.

Поставте скибку хлiба на стакан
І голови схилiть в скорботi вiчнiй
За тих, кого убив Афганiстан,
Чиї вiн душi зранив i скалiчив.

Вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за волелюбний афганський народ.

Хвилина мовчання

Лінійка закінчилася побажанням гостям і всім присутнім здоров’я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, який зветься Україна.

 Хай буде все, що має бути:

 І тихі радощі життя,

 Калини цвіт і вишень біле диво,

 І мирних ранків сонячність щаслива,

 І наша вдячність нескінченна,

 І України бойові знамена.