26 квітня 1986 року відбулася аварія на Чорнобильській АЕС. Це страшна
подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною
катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий
викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Сила вибуху прирівнювалася
до 500-та бомбам — таким, які колись були скинуті на Хіросіму.
«Уникнути катастрофи може тільки той, хто вважає її можливою»
—
В. Швебель
Сильне радіоактивне випромінювання вразило територію в радіусі 30
кілометрів від місця події. Однак масштаби аварії були набагато більшими. Крім
українських населених пунктів, які постраждали від катастрофи, радіаційному
забрудненню піддалися селища 19 регіонів Росії, в яких проживали майже 3 млн.
чоловік. Також радіація швидко поширилася на деяких територіях Білорусії і
досягла Європи.Про те, що сталася аварія на Чорнобильській АЕС, жителі прилеглих
регіонів дізналися тільки через кілька днів. У країні почалося активне
акумулювання сил для ліквідації наслідків аварії. Тоді на гасіння пожежі було
кинуто не тільки спеціалізовані пожежні сили, а й цивільні. Під час цих робіт
безліч людей отримали смертельні дози опромінення.Про подвиг мужніх людей, що прийняли перший удар стихії сьогодні свідчать пам'ятники,встановлені на території 30-ти кілометрової зони.Саме поняття" 30-ти кілометрова зона " з'явилась в ті сумнозвісні часи . коли квітуче місто Припять з 48 тисячним населенням та більше 100 населенних пунктів перетворилися на міста та селища "примари".Населення з цієї місцевості вимушене було виїхати та покинути все , що було рідним та дорогим.І тільки руїни будівель , спогади та таблички з назвами населених пунктів та пам'ятники про ті події нагадують людству про трагедію у Чорнобилі.
У 2000-х роках світове співтовариство об'єднало свої сили для вирішення «чорнобильської проблеми», яка не вичерпалася і до нашого часу. До 2015 року заплановано накрити четвертий енергоблок новим "саркофагом" «У лоні великих катастроф зріє палке бажання жити»
— Альбер Камю
|