Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців.

Напередодні Водохреща – 18 січня за новим стилем – святкуємо «Голодну кутю» або Другий Свят-Вечір.Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти , коли вже засяє вечірня зоря.На вечерю подаються пісні страви – смажена риба , вареники з капустою , гречані млинці  на олії і кутя та узвар.

По вечері діти проганяють кутю : вибігають з хати і палицями б’ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя,із покуття,

А узвар –іди на базар,

Паляниці ,лишайтеся на полиці,

А «дідух»-на теплий дух,

Щоб покинути кожух!

Збереглося коротке,але цікаве оповідання про те , як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі.Оповідання це записав етнограф Яків Новицький в році 1876, у селі Кам’янка на Дніпрових порогах ,від  лоцмана Йосипа Омельченка: «Було ,як повечеряють запорожці на голодну кутю,та вийдуть з рушницями  проганяти кутю ,то піднімуть таку стрілянину ,мов наче й справді війна йде.На  другий  день ,на Воджосвяття ,йдуть , було ,до Дніпра  і пушки за  собою везуть.Як тільки попи начнуть хрест вмачати  в воду , то вони й палять з пушок.Ще я добре  знаю,як в двадцятих годах в Камянці з пушок кутю проганяли ,бо тоді були й попи ще з запорожців».

Уже геть ввечері , як стемніє,виносять з хати «дідуха»,несуть його на вигін або в садок – як де ведеться – і палять : пускають на «теплий дух».Це – символічне палення зими , щоб «покинути кожух»-накликати  весну.Коли все перегорить і нетривкий солом’яний жар погасне , дівчата розхоплюють попіл з «дідуха» і несуть на город –«щоб огірки родили».

В цей день біля церкви  святять воду.Йдучи до церкви по свячену воду ,люди квітчають посуд- глечики , пляшки, баньки – «безсмертником» або сухими васильками – «щоб Бог милував від злої напасти».

На Західному Поділлі, господиня або старша дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто.Цим тістом вона малює  хрести на всіх чотирьох стінах хати , в сінях, коморі, стайні та в інших господарських  будівлях – «від нечистої сили».Батько бере полумисок із свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: «Дай Боже ,і на той рік діждатися».Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати .Молодший син бере в руки три пирога та йде вслід за батьком.Перший пиріг він кусає в сінях,другий-в коморі, а третій – на дворі.

У місцевостях понад Дніпром – із лівого , і з правого боку – існує такий звичай : коли принесуть з церкви свяченої води , господар робить з сухих васильків  кропило і кропить свяченою водою спочатку все в хаті , а потім комору,стайню, стодолу – всі господарські будови. За господарем-батьком ходить хтось із дітей – хлопчик чи дівчинка – і носить на тарілці пиріг, а в руці – шматочок крейди.Яке місце батько покропить водою , на тому місці ,вслід за ним , син пише крейдою хрест.

В хаті хрести пишуть на дверях , вікнах, на столі, скрині ,на посуді – скрізь.У господарстві кропляться свяченою водою і пишуться хрести не тільки на будівлях , а й на хліборобському знарядді – на плузі, боронах,сівалках, косах,граблях.Кропиться свяченою водою і худоба – корови, воли,вівці, коні.не кроплять лише свиней та курей.

Що ж до пирога , то як де ведеться : в одній місцевості  хлопчина , що пише хрести,після кожного хреста повинен хоч маленьку крихітку відкусити від пирога і з’їсти.В інших – лише обносять пиріг,а після кроплення  вся родина сідає за стіл, розподіляє пиріг і з’їдає його, примовляючи: «Дай , Боже,всього доброго нам і дітям нашим».

Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину , «щоб хліб родився».Чия ложка вночі «сама перевернеться»,той умре.Кутю , яка залишилася після  вечері , виносять курям- «щоб добре плодилися».Вода освячена в навечір’ї Богоявлення – «вечірня вода» - вважається святішою ,ніж з Водохрещів,і вона «зглидлива на всяке лихо».Увечері , ще завидна , господиня  світить  лампу  - «щоб кури неслися».В цей день не можна кликати курей  голосно, бо як почує зла сусідка  і промовить : «Твої кури , мої яйця»,кури не будуть  нестися.

                                                              О.Воропай "Звичаї нашого народу"

Детальніше  читайте тут http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/1585-18-sichnia-golodna-kutia-abo-drugyi-sviat-vechir